Будинок Локхіда – це споруда, яка була збудована для молодої сімʼї, проте невдовзі нажила славу національної памʼятки, в той час, коли подібні будівлі в Калгарі зносили без жодних сумнівів. Чому так сталося, якими були власники славнозвісного будинку та які архітектурні особливості він в собі приховує читайте далі в статті на calgary-future.
Будинок для молодого подружжя
Все почалося з того, що у 1883 році Джеймс Олександр Локхід та Ізабелла Кларк Хардісті переїхали до Калгарі. Спочатку вони просто зустрічалися, гуляли вулицями міста та ділилися мріями, ще навіть не підозрюючи що ця легка симпатія переросте в щось більше й невдовзі вони одружаться.
Джеймс був молодим перспективним юристом, а Ізабелла походила з родини торговців хутром і була племінницею лорда Страткона, який працював в компанії Гудзонової затоки головним фактором і був досить впливовою політичною персоною свого часу. Отож, шлюб з Ізабеллою був достатньо вигідним для Джеймса, адже з такими родинними звʼязками він міг легко побудувати успішну карʼєру.
Коли ж Локхіда призначили до сенату, він зміг дозволити собі будівництво сімейного гніздечка. І вже у 1891 році на пустці в 2,8 акрів постав не просто будинок, а палац в якому невдовзі оселилася сімʼя Локхідів, яка на той час вже встигла обзавестися кількома дітьми. Будинок був просторим, тому господарі змогли забезпечити кожну дитину окремою кімнатою.
Також поруч розташувався прекрасний сад, де вони всією сімʼєю могли відпочивати на свіжому повітрі. Крім того Локхіди утримували коней. Одним словом, вони мали все необхідне аби діти могли зростати в якнайкращих умовах і ні в чому собі не відмовляти. Будинок Локхіда був не тільки ідеальним сімейним гніздечком, а й однією з найкращих резеденцій Канади, яка була політичним і соціальним центром Калгарі, міста яке на той час стрімко розвивалося.
Архітектурна складова будинку Локхіда
План будинку Локхіда розробив архітектор Джеймс Боуз у високому вікторіанському еклектичному стилі. Будинок був збудований на піку вікторіанської епохи під впливом інших архітектурних стилей, які були популярні на той час. Це робить будинок грандіозним та химерним одночасно.
Джеймс Боуз у своєму творінні поєднав французький замковий та неороманський стилі, які ми можемо побачити на крутих дахах споруди та стінах, вибудованих з каменю, а в асиметричності зовнішніх частин будівлі можемо пізнати стиль королеви Анни. Завершують композицію будинка Локхіда великі димоходи та вишукані перила.
Будинок є унікальним, у Калгарі та за його межами подібних споруд не знайти. Вочевидь це повʼязано з тим, що будинок Локхіда був останньою роботою Джеймса Боуза. Він вже не міг розвивати подібний стиль у будівництві, адже після закінчення роботи над цим проєктом, помер.
В будинку була розташована розкішна бібліотека сімʼї Локхідів, в якій були вбудовані шафи з розсувними скляними дверима та камін. Крім колекції юридичних книг тут красувалися книги різної тематики. Локхіди дуже любили читати. Крім того, вони завжди дарували молодятам книги Шекспіра на весілля.
Після смерті Ізабелли колекцію її книг було розпродано за незначну суму в 22 долари. А вже у 1938 році від розкішної бібліотеки не залишилося майже нічого.
Також відомо про те, що Ізабелла та її донька Дороті любили танцювати танго щосуботи. Проте танцювальний зал, що розмістився в підвалі будинку облаштували лише в 1907 році після реставрації помешкання.
Що не менш цікаво, на землі Локхідів розміщувався каретний будинок, стайня та розлогі сади. Тут росли кущі бузка, а також квітли петунії, троянди, чорнобривці та ін. На території основного саду знаходився фонтан в оточенні острівців різних квітів. Також варто зазначити, що землі, які придбав Локхід були горбистими та мали болотисту западину, яку вдало перетворили на терасовий сад. Інша ж частина земель використовувалася як пасовиська для худоби.
Будинок історичного значення
Від дня своєї появи будинок Лакхіда бачив багато, він пережив і пожежі, і повені, вистояв як у часи репресій так і буму, а також був свідком еволюції міста, яке поступово розросталося навколо нього. Оскільки будинок пережив чимало історичних перепипетій його першочергова мета змінилася і він став служити потребам громади.
В часи Великої депресії в його стінах був центр профпідготовки для жінок, а під час Другосвітової війни він перетворився на жіночу казарму. Також в будинку Локхіда перебував Червоний Хрест, куди люди приходили здавати кров з усіх куточнів Канади. У 1970 році працівники Червоного Хреста додали до споруди кілька прибудов, що погано вплинуло на її стан. Коли ж вони полишили будівлю, містяни змогли врятувати історичну памʼятку від руйнування. Після цього будинок Локхіда пустував довгих 15 років.
Багато подібних історичних будівесь було знесено, але будинок Локхіда вистояв, адже постійно був чимось задіяним та завжди був потрібний містянам. Навіть через століття він залишається будинком, який має важливе значення для міста, адже з часом перетворився на історичний музей в Калгарі.
З часом будинок Локхіда трішки видозмінився, але не не втратив свого грандіозно-химерного шарму й досі високо цінується місцевими жителями, отож якщо пощастить приїхати до Калгарі, обовʼязково завітайте до історичного музею, який знаходиться в будинку Локхіда.