Union – не перше, але найстаріше зі збережених кладовищ у Калгарі. Це типовий вікторіанський цвинтар. Тут поховано багато засновників і піонерів Калгарі, а також є Військове поле пошани, пише calgary-future.
Перше розміщення на «Шаганаппі-Пойнт»
У 1884 році Калгарі зареєстрували як місто. Тоді його населення становило понад 1000 осіб. Наприкінці року Калгарі міг похвалитися своєю першою газетою, приблизно 30 великими будівлями та непоганою економікою, заснованою на землеробстві та скотарстві.
Тоді ж новостворена міська рада взялася за пошук землі під протестантський цвинтар, оскільки в Калгарі був лише один – на території римо-католицької місії, його виявилося замало для задоволення потреб міста, що стрімко розвивалося.
У 1885 році міські радники вибрали для майбутнього цвинтаря ділянку землі на «Шаганаппі-Пойнт». Перше поховання тут відбулося у вересні того ж року. У 1800-х роках могили копали вручну, а ґрунт у цьому місці був кам’янистий, тому, аби полегшити роботу, рада почала шукати інше місце для облаштування кладовища.
Перенесення на Road S.E.
Місто придбало землю на Road S.E. в місцевого фермера Августа Карні. Нове кладовище Union тут відкрили в 1890 році. З 1892 до 1912 року перенесли поховання з «Шаганаппі-Пойнт». Там згодом розмістилося поле для гольфу.
На час заснування кладовища на новому місці вартість однієї ділянки становила 5 доларів, подвійної – 10 доларів, а плата за копання та закопування могили – 2 долари. На той час це була доволі висока ціна. До того ж до поховань важко було добиратися, оскільки через річку Елбоу ще не проклали міст. Похоронний екіпаж повинен був підійматися і спускатися по крутих берегах і пробиратися через глибоку та небезпечну воду. Скорботники чекали, коли їх перевезе поромник. І все це в умовах непередбачуваної калгарської погоди.
На Полі пошани поховані ветерани англо-бурської війни, тут також розміщений Хрест жертовності, який вшановує солдатів, які загинули під час Першої світової війни. Крім того, на цвинтарі є дві зони, де поховані перші 300 членів північно-західної кінної поліції.
Ще одна ділянка Union не містить жодних позначок. Ця територія розміром із 4 житлові площі ховає в собі останки майже тисячі бездомних, знедолених і страчених калгарців. На початку існування Калгарі в місті проводилися страти в казармах кінної поліції, їхні тіла ховали в безіменних могилах біля ешафоту (споруди для проведення страт), однак деяких страчених злочинців ховали в безіменних могилах на кладовищі Union.
Спершу всі могили вирівнювали в традиційній орієнтації схід-захід із головами померлих на захід, однак ця традиція вийшла з моди, тому тут перестали дотримуватися географічної орієнтації.
Озеленення, колумбарій та похоронна каплиця
Багато знаків і могил демонструють символіку кінця ХІХ століття, а озеленення поміж залізних виробів навмисне нагадують парк. Околиці кладовища – робота першого інспектора парків Калгарі Вільяма Рідера, чия резиденція була розташована в північній частині цвинтаря. Сад, що оточував резиденцію, став експонатом для міста. Тут Рідер проводив експерименти з різними видами рослин, досліджував, які з них пристосовані до суворих зим у преріях.
Сади Рідера згодом занепали, хоч і частково їх вдалося відновити. Північний край цвинтаря є улюбленим місцем для весільних фотографів. На вихідних у літню пору на кладовищі можна побачити більше весільних автомобілів, аніж катафалків.
На кладовищі є колумбарій для поховання кремованих останків. Поруч із садами Рідера розміщена стара похоронна каплиця з моргом. Її побудували в 1909 році. Каплиця є унікальною в архітектурною плані, оскільки споруди того періоду будували зазвичай з легкодоступного пісковику. Однак цю каплицю спорудили з бетонних блоків.
Взимку промерзла земля робила копання могил важким завданням. Саме тому, у той час після проведення богослужінь труни опускали ліфтом у морг, що в підвалі каплиці. Коли навесні земля ставала придатною для копання, труни переносили з моргу на цвинтар.
